Виховні заходи
Автор виховного заходу. Дмитрук Жанна Василівна вчитель початкових класів Новенської ЗШ І ст. Мелітопольського району
Мета: Збагатити знання учнів про традиції та звичаї українського народу. Поширити знання про край, де вони народилися і живуть. Довести до свідомості дітей, яке то високе звання – громадянин України. Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати традиції, звичаї, берегти свою національну культуру. Розвивати акторські здібності школярів. Пробуджувати пізнавальні інтереси, сприяти розширенню кругозору дітей. Виховувати почуття любові до рідної країни, гордості за її людей.
Матеріал до уроку: Мелодія гімну України «Ще не вмерла Україна»; плакат «Рідну землю, де живем, Україною зовем!»; веселка; макет української хати; вишиті рушники, серветки; українські страви: пампушки з часником, галушки, пиріжки, вареники, млинці, картопля в мундирах; хліб на рушнику, комп’ютер з колонками, караоке.
Свято проводиться в святково прибраній класній кімнаті. В її оформленні приймають участь батьки та учні. На столах вишиті рушники, серветки, подушки; в центрі на стіні – плакат «Рідну землю, де живем, Україною зовем!» і вгорі веселка. Декорації: макет української хати, предмети побуту та обереги старовинної української сім’ї, композиції з квітів. На столах – хліб і українські страви. Учні одягнені в українські костюми. Присутні вчителі, запрошені, батьки, рідні, учні. Ведучі на святі вчитель та учениця, акомпаніатор на святі – музикант Новенського будинку культури.
Хід заходу
Ведучий 1. Гостей дорогих ми вітаємо щиро
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
Ведучий 2. Хай вам щастя-доля буде
Не на день і не на рік
А на довгий-довгий вік.
Починаймо наше свято!
Погляньте, як у нас людей
Зібралося багато,
Щоб веселитись і співати
Та Україну неньку прославляти.
Учениця. Ми раді вас вітати у цій світлиці
І дарувати хліб із золота пшениці
Щоб хліб святий у всіх був на столі,
Щасливі були люди в місті і селі.
Серця в нас сповнені любов’ю, миром.
Бажаємо, щоб зустріч була щира.
Учениця на рушнику хліб передає батькам.
| Ведучий 1. День добрий Вам, милі люди, |
Шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому святі.
Ведучий 2. Сьогоднішнє наше свято присвячене нашій рідній землі, на якій ми живемо. А як же називається наша рідна земля, наша держава?
Плакат на дошці.
Діти. (разом) Рідну землю, де живем,
Україною зовем!
Ведучий 1. Українська земля! Де є краща? Де миліше, як не в Україні? Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній України.
Ведучий 2. Тут народилися і жили наші діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.
Учні 2 класу
1. Україно, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша –
Наша отча сторона.
- Різні в світі є країни, Різні люди є на світі, Різні гори, полонини, Різні трави, різні квіти.
- Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
- Є багато країн на землі,
В них – озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
- Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
- Є багато пташок голосних,
Люби-милі нам співи пташині,
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
- І тому найдорожчого нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна –
Дорога нам усім Україна.
Ведучий 1. Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любові до маленької Батьківщини, до пам’яті про рід ний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної: легенди, казки, пісні.
Ведучий 2. Друзі, ви знаєте дуже багато українських народних пісень. Адже пісня – душа народу.
Народна пісня – голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з мови сущого життя.
Ведучий 1. Звучить пісня у виконанні учнів 2 класу «Ой на горі два дубки».
Ведучий 1. Ми з гордістю та радістю можемо заявити всьому світові, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою: Україна здобула валю і незалежність.
Ведучий 2. Перед світом постала держава з давньою історією, оригінальною духовною культурою, працьовитим, миролюбним народом. Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я – українці.
Учні 3 класу
- Любі друзі! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці
Й українських предків маєм.
- Батько, мати, брат, сестричка.
І всі інші члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
- Українцем я зовуся!
І цим іменем горджуся,
Бо козацький в мене рід,
Здавна славний на весь світ.
- Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
І сестричка, й братик малий
На Вкраїні народились.
- В мене вдача щира, сміла,
Є відвага духа й тіла
І душа моя здорова –
Українська в мене мова.
- Любіть Україну у сні й наяву
Вишневу свою Україну,
Красу її вічну живу і нову.
І мову її солов’їну.
- Скільки світлих доріг
Ти для нас відкриваєш,
Скільки нових зірок
В край космічний ведеш.
Кров козацька у нас,
Запорозька в нас вдача,
Найдорожча з усіх
Україна для нас.
- Я твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна, Україно-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
- Любим тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти нам всім дала.
Прекрасна, кохана наша, рідна і єдина…
Всі: Ми зробимо все,
Щоб ти завжди цвіла.
Ведучий 1. Скажіть, чим славиться народ України, яке його основне багатство і скарб? Послухайте легенду.
Наділяв Господь дітей світу талантами. Французам дав елегантність і красу. Угорцям – любов до господарювання. Німцям дисципліну і порядок. Дітям Росії – владність. Полякам – здатність до торгівлі. Італійці одержали хист до музики. А що ж дісталося українським дітям? Неоцінений дар, який уславив Україну на весь світ – пісню.
Ведучий 2. Люди кажуть, що пісня вранці помагає,
Пісня в горі нас вітає,
Пісня радощі приносить.
Наше серце пісні просить.
Ведучий 1. Звучить у виконанні 3 класу українська народна пісня «Грицю, Грицю до роботи.»
Ведучий 1. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова, жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє життя і свої оповідання і розум і почуття.
Ведучий 2. Любов до батьківщини це ще й любов до рідної мови. Для кожного народу дорога його мова, а нам українцям, найближча о серця – українська. Вона ніжна, співуча, мелодійна. Але щоб наша мова завжди була такою, її потрібно добре знати, вивчати, любити і доглядати.
Ведучий 1. Народна пісня – то диво дивне. Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші – у кожного свої смаки і уподобання. А народна пісня залишається, через усі злидні та поневіряння проносить вона свої первісні чари, свою нев’янучу молодість. Народна пісня – це душа народу, його історія.
Пісня – це голос душі народу.
Ведучий 1. Ніжним леготом шелестіла вона над колискою немовляти, вилась жайворонком над росяним ланом, теплими руками обіймала закоханих.
Звучить пісня у виконанні учнів 2 класу «Ой під вишнею, під черешнею".
Ведучий 1. Від сивої давнини і до наших днів у радості і горі з нами український рушник – невід’ємна частина з піснею. Без рушника, як і без пісні неможливі одруження, народження немовляти, зустріч гостей.
Ведучий 2. В країні поширений звичай хлібом і сіллю на рушнику зустрічати гостей, рушником накривали хліб на столі.
Учні 2 класу
- Коли мати хліб пекла,
У хаті,
Сонечко вставало і врочисто –
Рушники, мов голуби крилаті,
З висоти зліталися на тісто.
- Коли мати хліб пекла,
Співала,
Всі пісні, які вона любила.
Може, пісня хліб благословляла,
Може, в пісні йшла від хліба сила.
- Коли мати хліб пекла,
Ми, діти,
Повмивані сиділи і тихенькі…
Нероздільність хліба, пісні й неньки.
Ведучий 1. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. Він і нині символізує чистоту почуттів, глибину любові до своїх дітей. Хай символ цей завжди буде у нашій хаті як ознака великої любові і нероздільності.
Ведучий 2. Звучить пісня у виконанні вчителів «Пісня про рушник».
Ведучий 1. Наша земля щедра і красива. Росте і жито, і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов’ю користується в нас калина.
Ведучий 2. Росте калина у тінистих лісах, на узліссі. Садять калину і біля хати, щоб весною білим цвітом милуватись, а зимою від простуди лікуватись.
Учні 1 класу
- Ми українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна,
Квітне в садочках
Червона калина,
Рідна земля для всіх нас – Україна.
- Любіть прекрасну Україну,
Цінуйте мову солов’їну,
Шануйте маму завжди, тата!
Працюйте, щоб жилось багато!
Ще посадіть вербу, калину,
Оберігайте Україну.
- Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-трава,
Це моя – Україна, це моя – Батьківщина,
Що, як мама, як тато – одна.
- Ти постаєш в ясній обнові
Як пісня мами, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мова.
- Є щось святе у словах «Мій рідний край.»
Для мене – це матусі пісня ніжна,
І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Ведучий 1. Нам калини світлий шлях
Мрії готували,
Щоб пісні цвіли в очах,
та в серцях лунали.
Ведучий 2. А в пісні тій співалось про калину
Яка у лузі так колись цвіла.
Звучить народна пісня у виконанні учнів першого класу «Ой єсть в лузі калина»
Ведучий 1. Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Це неоцінений здобиток, яким можна пишатись, який не слід забувати.
Ведучий 2. Українська кухня складається віками і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв, високими смаковими та поживними якостями. Для вас учні приготували традиційні українські страви.
Учні 4 класу
Хліб – З покоління в покоління передавалось шанобливе ставлення людей до хліба. Важливу роль відігравав хліб у багатьох звичаях і обрядах. Прислів’я: «Хліб – усьому голова», «Хліб – усьому пан», «Я є хліб та вода, то й нема голода».
Пиріжки – наповнювали різною начинкою: картоплею, квашеною капустою, сиром, вареною квасолею, пшоняною кашею а влітку і восени – вишнями, сливами, чорницями, калиною.
Пампушки з часником – з житнього тіста на сніданок пекли невеликі булочки – «пампушки», які їли з борщем. Для смакового смаку пампушки перемазували часником.
Бажаєм вам щиро, щоб ви про це знали,
Борщі з пампушками, щоб вас не минали.
Щоб ви усі здорові були,
Щоб ви і ми їли пампушки.
Вареники – у недільні та святкові дні чесно готували вареники крім споживчої, виконували ще й магічну функцію: їх обов’язково варили у той день, коли народилися теля чи ягня. Це робили для того, щоб новонароджена худоба була такою повною, як вареники.
Милі гості, просим сісти, вареники будем їсти,
Вареники не погані, вареники у сметані.
В кожній хаті на Вкраїні вареники варять нині.
Картопля в мундирах – картопля протягом року становила основу харчування, вона була другим хлібом, найчастіше її пекли в печі, особливо під час постів.
Галушки – поширені в Україні. Галушки готували із гречаного, житнього чи пшеничного борошна. Зварені у воді галушки мастили олією або салом.
Деруни – страва із тертої картоплі: на олії смажені деруни – «терті пляцки».
Млинці – Зимовий цикл календарних свят закінчувався масленою чи сирною неділею, коли головними стравами були млинці.
Ми млинців давно не їли
Ми млиночків захотіли.
Напекли ми вам млинців -
ось гарячі і смачні.
Ведучий 1. Наша рідна земля – це Україна. Україна – це квітучий край з рутою-м’ятою і барвінком. Україна – це віковічна боротьба нашого народу за незалежність, волю і щастя. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня і запальний танець.
Зустрічайте танець «Козачата» у виконанні учнів 2 класу
Танець.
Ведучий 1. Україна – це отча земля, рідний край, де ви народились. Не забувайте, що ви діти землі, що зветься Україна. Ви повинні любити свою батьківщину. Вона у вас єдина.
Ведучий 2. Всі ми з великим задоволенням милувалися вами. Ви – наша надія, майбутнє України.
Ми докладемо зусиль для того, щоб майбутнє це було добрим і щасливим, щоб росли ми справжніми українцями із гарячими серцями, розумними головами, чистими помислами.
1. Всі ми - діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас, маленьких,
Добра слава йшла у світ.
2. Дбаймо, щоб той скарб любові,
Що нам бог в серця вселив,
Рідну землю й рідний нарід
Прикрасив і збагатив.
- Здібності свої і сили
Розвиваймо раз у раз,
Щоб була народу втіха
І велика користь з нас.
- Будьмо пильні у науці,
Будьмо чесні у ділах,
Будьмо смілі та відважні
І не думаймо про страх!
- Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе!
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край – нам над усе.
- Щоб про це ми не забули
Ні на хвилю, ні на мить,
Хай Господь Святий із неба
Нас, малих, благословить!
- Щоб цвіла Україна моя,
Ми даємо обіцянку нині,
Вчитись так, щоб набуті знання
Пригодились моїй батьківщині.
- Присягаєм наш край рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього жити.
9. Присягаєм рідну віру
Завжди визнавати,
По-українські говорити,
Молитися, співати.
- Як завтра день угледять люди,
Як зійде сонце золоте,
Так Україна жити буде,
Так наша доля процвіте!
Ведучий 1. Звучить пісня «Веселкова пісня».
Ведучий 2. Живи та міцній, українська Державо!
Будь нам на вічні часи.
В мирі ласкава, в бою, як туча,
Всім нам добро принеси.
Благослови наші води,
Гори, ліси і поля,
Хай серед вольних народів
Слава заблисне твоя!
Ведучий 1. Побажаю вам сто років жити
Без горя, сліз і без журби!
Хай з вами буде щастя і здоров’я
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многії літа і назавжди!
Щоб родила щедро нива,
Щоб у хаті все, як слід,
щоб до віку був щасливий
Український славний рід!
p style=li value=margin-left:120.0pt;
/b
